Новые методы обработки информации для управления качеством воды речных бассейнов



страница1/17
Дата30.04.2016
Размер1.91 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
НОВЫЕ МЕТОДЫ ОБРАБОТКИ ИНФОРМАЦИИ ДЛЯ УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ ВОДЫ РЕЧНЫХ БАССЕЙНОВ
Peter Davis1, А.К. Кузин2, В.И. Мединец3, Harro Bode4, О.Н. Мельничук5
1Marine Information Service - The Netherlands

2 Украинский научно-исследовательский институт экологических проблем, г. Харьков

3 Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса

4 River Basin Management Institution - Germany

5 Институт географии АН Молдовы, Кишинев
В докладе приведены промежуточные результаты исследований, выполненных при финансовой поддержке проекта № INTAS 04-77-7112. Приведен краткий обзор современных методов сбора, обработки, передачи и использования информации о качестве воды речных бассейнов и источниках загрязнений, который используется в странах Западной Европы, Украине и Молдове. Показано, что наиболее эффективно такие задачи в Европе решаются через создание интегрированных информационных систем контроля и управления качеством воды с использованием современных ГИС-систем и соответствующего оборудования. Описаны направления исследования и распределение задач между научными группами-участниками проекта из Молдовы, Украины, Нидерландов и Германии.

На первом этапе проекта (2006 г) решались следующие задачи: определение потребностей в информации для принятия управленческих решений различного уровня: стратегических (долгосрочных), тактических (среднесрочных) и оперативных (краткосрочных); анализ Европейского и национального законодательства Украины и Молдовы; изучение и использование новейших технологий обработки информации при решении аналогичных задач в странах Европейского Союза и других странах; создание интегрированных баз данных на основе ГИС-технологий. Описана программа пилотного проекта создания ГИС-ориентированной системы принятия управленческих решений для бассейна Днестра.


якІстЬ вод РІЧКОВИХ РУСЕЛ басейну

Верхнього Дністра
Ю. М. Андрейчук, Є. А. Іванов, Ю. П. Цідило

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

На відміну від природних змін стану гідросфери, її антропогенна трансформація відбувається надзвичайно динамічно. Так, перетворення річкових русел під впливом людської діяльності в останні десятки років, варто порівняти з аналогічними природними змінами, які сталися протягом багатьох тисяч років. Не обминули ці трансформаційні процеси й басейн р. Дністер, про що свідчать чисельні дослідження [1, 2, 3, 4, 6].

Метою власного гідроекологічного дослідження стало окреслення спектру проблем, що пов’язані зі станом вод річкових екосистем басейну Верхнього Дністра в межах Львівської області. Для цього виокремлено групу чинників, які впливають на якісні і кількісні характеристики водних екосистем.

Активна людська діяльність спричинила появу у руслових екосистемах нехарактерних для природних вод хімічних елементів і сполук антропогенного походження (нафтопродуктів, солей важких металів, пестицидів тощо), які надходять до річкових русел від різних джерел різними шляхами. Існує постійна тенденція до збільшення забруднення поверхневих вод через відведення стоків від населених пунктів, господарських об’єктів та сільськогосподарських угідь. Так, у 2004 р. у річкові русла басейну Верхнього Дністра скинуто 89,41 млн м3 стічних вод різного ступеня очищення. Забруднених стічних вод скинуто 14,12 млн м3 (з яких 2,46 млн м3 – без очищення і 11,66 млн м3 – недостатньо очищених), тоді як 28,08 млн м3 припадає на нормативно чисті без очищення і 47,21 млн м3 – на нормативно очищені на очисних спорудах.

Цікавим також є те, що безпосередньо у річку Дністер відведено 2,77 млн м3, що складає лише 3 % від загальної кількості скидів стічних вод у досліджуваному басейні. Більша частина стоків, відведених у Дністер, є забрудненими (2,39 млн. м3). Значні обсяги припадають на безповоротне водоспоживання – 81,95 млн. м3, що становить близько 40 % відсотків від загального об’єму спожитих вод [4].

В басейні Верхнього Дністра також розташовані три із 100 найбільших забруднювачів природного середовища України: АТ „НПК Галичина” (постійне потрапляння нафтопродуктів у р. Тисмениця), Роздільське ДГХП „Сірка” (скидання стічних вод і нагромадження фосфогіпсу), Стебницьке ДГХП „Полімінерал” (накопичення високомінералізованих шахтних вод).

Річка Дністер забруднена азотом амонійним, нафтопродуктами, хромом шестивалентним, сполуками міді, цинку і марганцю. Середньорічні концентрації цих домішок не перевищують 10 ГДК, а при високому забрудненні можуть досягати 20–85 ГДК. Притоки Верхнього Дністра забруднені тими ж забруднювачами, але в концентраціях, що не перевищують 5 ГДК для середньорічних величин й 20–50 ГДК – для максимальних величин [5].

Для покращання якості вод річкових русел басейну річки Дністер необхідно, головно, шляхом створення структури ефективного управління водокористуванням і водовідведенням, зменшити вплив антропогенних чинників, розробити оптимальні алгоритми роботи, забезпечити екологічно стійке функціонування водних об’єктів як складових навколишнього природного середовища зі збереженням відновної здатності екосистем, а також створити структуру механізмів екологічного регулювання використання водних об’єктів.


Список літератури

  1. Боднарчук Т. В. Сучасна характеристика умов формування гідрохімічного режиму річок басейну Дністра у межах Львівської області // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2002. – Т. 3. – С. 156–160.

  2. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000. – С. 173–191.

  3. Ковальчук І., Михнович А. Оцінка трансформації гідрологічного режиму Дністра та ризику екстремальних паводків // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2002. – Т. 3. – С. 71–81.

  4. Ковальчук І., Михнович А., Пилипович О. Трансформація структури річкових систем басейну Дністра та їх гідрологічного режиму // Дослідження басейнової екосистеми Верхнього Дністра: Зб. наук. праць. – Львів, 2000. – С. 34–43.

  5. Колесник И. А. Состояние химического загрязнения рек Украины и его динамика во второй половине ХХ века // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2000. – Т. 1. – С. 72–77.

  6. Сніжко С. І., Купріков І. В., Боднарчук Т. В. Оцінка багаторічної мінливості стоку річок басейну Верхнього Дністра // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. – К., 2004. – Т. 3. – C. 270–272.


О КОЛЕБАНИЯХ И ТЕНДЕНЦИИ РАСХОДОВ РЕКИ ДНЕСТР И УРОВНЯ В ДНЕСТРОВСКОМ ЛИМАНЕ
О.Р.Андрианова, Р.Р.Белевич, А.М. Буров, М.И. Скипа
Отделение гидроакустики Морского гидрофизического института Национальной академии наук Украины г.Одесса
В связи с возрастающим антропогенным влиянием и отмечаемыми в настоящее время глобальными изменениями климата Земли значительный интерес представляют исследования особенностей сезонной и межгодовой изменчивости гидрологических характеристик отдельных регионов. Бассейн реки Днестр также находится под воздействием климатических изменений, которые должны отражаться в изменениях параметров, его характеризующих. Оценить изменчивость и климатические тенденции колебаний расходов реки Днестр и уровня по станциям в Днестровском лимане, а также установить взаимосвязь между этими характеристиками – основные цели предлагаемой работы. Были проанализированы среднегодовые данные: по расходам Днестра за 1947-1994 гг., по уровню на станциях Цареградское гирло за 1945-1990 гг. и Белгород-Днестровский за 1945-1994 гг.; и среднемесячные данные: по расходам Днестра за 1958-1985 гг., по уровню на станциях Цареградское гирло за 1958-1990 гг. и Белгород-Днестровский за 1958-1963 и 1975-1985 гг.

По анализу сезонного хода по годам установлено присутствие, как для расходов Днестра, так и для уровня по станциям Цареградское гирло и Белгород-Днестровский второго максимума в отличие от климатического хода с одним весенним максимумом и одним осенним минимумом. Этот максимум приходится на осенне-зимние месяцы, и его повторяемость составила для расходов Днестра – 43%, для уровня станции Цареградское гирло – 53,6% и Белгород-Днестровский 53%. В межгодовой изменчивости отмечена общая тенденция незначительного роста уровня на рассматриваемых станциях и расходов Днестра в 1958-1985 гг., однако после этого в конце 90-х отмечается, напротив, некоторое понижение расходов. По результатам корреляционного анализа получено, что уровень в Днестровском лимане определяется не только стоком Днестра, поскольку коэффициенты корреляции по годовому ходу составили для Цареградского гирла – 0,58, для Белгород-Днестровского – 0,6, а по среднегодовым данным соответственно 0,49 и 0,56. К факторам, оказывающим воздействие на изменения уровня могут быть отнесены воздействие нагонных ветров, колебания суши и др. Определены доминирующие колебания в рассматриваемых рядах, которые составили 14, 5.5, 3.7 и около 2 лет, 4 и 6 месяцев. Эти колебания совпадают с колебаниями других параметров, характеризующих Одесский регион.



ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ДНЕСТРА НА ОСНОВЕ МИКРОБОВ –ДЕСТРУКТОРОВ И ИНДИКАТОРОВ

УГЛЕВОДОРОДСОДЕРЖАЩИХ СОЕДИНЕНИЙ



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База данных защищена авторским правом ©ekollog.ru 2017
обратиться к администрации

войти | регистрация
    Главная страница


загрузить материал